 У ці складні для України часи - школа це один з тих промінчиків , який має зігріти кожне «поранене» серденько та посадити в ній зернинку надії та віри на краще майбутнє. Тому, ми педагоги, стараємось на кожному кроці виховувати в наших учнів духовність, мораль та гідність.
В школі тиждень розпочався зі шкільної лінійки, яку відкрили директор та педагог-організатор, підсумуючи роботу першого тижня навчання. Педагог – організатор школи побажала дітям миру та на фоні душевної мелодії прочитала слова, через які старалася всиляти в учнів надію на гарний, мирний та родючий тиждень. Коли лунали Гімн та молитва за Україну здавалося , що все навкруги ніби завмерло і всі слухають - і пташки, і квіти, і дерева, і навіть люди які проходили дорогою, що поблизу.
День понеділка продовжився ще однією гарною справою - долученням активістів учнівського самоврядування до акції «Лист пораненому». Діти постаралися найти ті слова вдячності, які по- справжньому б всилили в серця тих поранених солдатів в зоні АТО надію та віру. Учні дуже хочуть, щоб ті захисники Вітчизни, які на лікарняних ліжках, знали, що вони не самі, що учні серцем з ними, та їхні вчинки лишили великий слід в історії країни. Учням було сказано, що вони мають писати ці листи мовою серця. Здивовані були коли кожен написав по-своєму – хто на українській мові, хто на румунській. Учні сказали так : «Знаєте, як приємно буде, якщо один з листів попадеться в руки нашому земляку, і відкриє, а там слова написані рідною мовою…».
Будемо старатися, щоб вогник надії горів завжди, а учні наші стали гідні громадянами своєї держави.
Вчитель румунської мови , голова ПК та педагог-організатор школи – Опаіць М.І.
    
|
