Тиждень педмайстерності в Йорданештській ЗОШ №2
"Немає нічого, що не долалось би працею".
 Саме ці слова були як промені, які пройшли через всі відкриті уроки та заходи тижня педмайстерності в школі, який відзначився різномаїттям тем, використанням інноваційних освітніх технологій, відкритих сердець, щирих посмішок та радості.
З 22 по 26 лютого вчителі, які атестуються - Шапка О.І. та Божеску Г.А. - мали змогу поділитися зернинками своєї майстерності, чим довели, що на високому рівні володіють інноваційними освітніми методиками і технологіями.
Вчителька початкових класів Шапка О.І. провела всіх в царстві математики, провівши урок-подорож. Учні мали змогу побувати на різних планетах, але була поставлена умова, що вони впораються із запропонованими завданнями, а якщо ні, то можуть лишитися на одній із планет. Учні впорались на відмінно, а вчителька через різні методи роботи змогла довести своє вміння згуртувати колектив учнів та зацікавити їх.
 На другий день була проведений літературний ранок "Юні читайлики", метою якого було формування в учнів читацьких потреб. Третьокласники занурившись в таємниці Країни Читання постарались їх розкрити, тим самим довівши, що вони з царицею є друзями.
А в середу, третьокласники запросили всіх - і вчителів, і батьків, і бабусь, і друзів на посиденьки, довівши, що вони є великими цінителями народних традицій. В ролі господинь були сама вчителька та молода студентка педагогічного коледжу, яка проходить практику в даному класі. Як було сказано директором в кінці, що такі посиденьки можуть організувати лише справжні господині, а вчительки такими і є.
Секретами зі своєї педагогічної скриньки поділився і вчитель трудового навчання - Божеску Г.А., якого ми називаємо "вчителем з золотими руками". Мали змогу відвідати урок - дослідження, який відкрив різні таємниці з Царства електрики.
Ще учні мали змогу отримати майстер-клас з різблення по дереву.
У нього в руках був малесенький сучасний ножик, і він «чаклував» над якимось дзеркальцем з підставкою. Робота була вже в стадії завершення, лишились якісь останні штрихи, але краса неймовірна – навкруги дзеркальця оригінальний орнамент.
Учні ввічливо попросився до вчителя в помічники, і він сказав, що для того, щоб займатися різьбленням по дереву треба або мати дар від Бога, або дуже-дуже велике бажання навчитися цієї техніки, і не відмовив дітям. Під його вдалим керівництвом у них виходили дуже гарні узори. Його вихованці попросили розповісти про історію цього мистецтва, у кого навчився сам, про його досягнення у цьому напрямку.
 Після розказаного всі зрозуміли, що він — учитель за покликанням; його не можна уявити собі ніким іншим як учителем. Викладання стало його життям, його поживою; воно нероздільно зв'язане з ним. І не дивно, що вчительська справа стала у нього вільним мистецтвом. Як він знаходить своє щастя в навчанні, так можна вважати щасливими тих, хто в нього вчаться.
В.Сухомлинський сказав, що робота вчителя-це творчість. Від так покликання педагога є розвиток творчих можливостей, здібностей дитини, виховання в неї потягу до нового.
Подякуємо долі, що вона подарувала нам таких добрих, розумних, світлих, завжди з відкритими серцями вчителів в яких є, що вчити і які завжди готові посіяти зернятко їхніх знань на наше чисте поле.
 
| 