 Школа - це та родина, яка об'єднує всіх, яка приймає у свої обійми кожного, який потребує підтримки, доброго слова та поради. Шкільна родина - це букет квітів, в якому кожна дитина - бутончик, який потребує умов для того, щоб розкрив свої пелюстки. А ми, вчителі, це той промінчик світла, який робимо все, щоб наші "бутончики" розцвіли.
В школі кожен тиждень у шкільній родині розпочинається по різному. По традицій, класні колективи, які поділені на гурти, по черзі мають відкрити тиждень та в п'ятницю передати естафету іншому гурту.
Цей тиждень гурт "Мугурел" на чолі з класним керівником Кирчу Марєю Григорівною взявши естафету у педагога-організатора школи продовжили в тому ж патріотичному дусі нести славу тих, які захищають Батьківщину та розпаливши свічечку помолились за рідненьку Україну. Синьо - жовті стрічки, прапорці, розмальовки на обличчя у формі сердець - теж у синьо - жовтих тонах, додали нашим учням ще більше впевненості та надії на краще майбутнє. Староста класу - Кирчу Марінела прочитала всім лист, яка вона написала пораненим солдатам, які лежать у військовому шпиталі м. Чернівці. Це були слова, які йшли від серця, які думаємо, що зігріють поранене серденько солдатів і вони прочитавши ті рядки наберуться ще більшої мужності, та подолають все.
Йорданештська шкільна родина почала "плести нитку надії" та його кінець буде там де сонечко усміхнеться широко - широко і над синім небом запанує мир. А ми надалі керуємось словами, що "Патріотизм — це не любов до ідеї, а любов до Вітчизни".
Опаіць М.І
 
|
