Україна для нас єдина!
 Йдеш до школи - листя шелестять,
А квіточки до сонечка сміються,
Ніби зібралися всім сказати,
Що мир, він буде,
І з його чаші всі нап'ються.
Йдеш і думаєш, що вони праві,
У нас же матінка єдина,
І батько один, й школа, й сад,
Як же матінка країна
Може бути не єдина?
Якщо шпат від серця відірвати,
Від кудись приживеться?
Ні, ніколи, він наш рідненький,
Так і наша Україна -
Вона єдина, єдина, єдина!
Йдеш до діточок і думаєш,
Як їм про це казати,
Це ж без віри ніяк не намалюєш,
Придумала й сказала:
"Давайте слово "МИР" писати ,
І він буде"...
Діточки повірили і взялися творити,
Віночки на голову - наділи,
І так єднатися взялись,
І в центрі поставили ми нашу "Україну" -
Єдину, єдину, єдину!
Опаіць Марія Іванівна
Голова ПК, педагог - організатор
та вчитель румунської мови школи
| 