Поезія - мелодія душі
 Поезія - це та мелодія, яка починає свій шлях з глибини душі. Віршами можеш відкрити свою душу, у віршах можеш бути і радісним, і сумним можеш і плакати, і сміятись, в віршах можеш говорити з собою, задавати собі питання, але відповіді теж сам знаходиш. Ніхто і ніколи не відкриє душу людини, як поезія. Поезія - це мистецтво душі, а душа - це одна поезія.
Саме ці твердження, я, педагог-організатор Йорданештської ЗОШ №2 намагалась відкрити учням під час заходу присвячений Всесвітньому Дню поезії, який святкується 21 березня, на тему " Поезія - мелодія душі людини". Оскільки находимось у Великому Пості і з метою духовно-моральнього виховання школярів, разом з представниками осель "Сорічел" та "Фурнікуцеле" 3 - 4-го класів у вигляді янголят та херувимів зібрали в один букет квітів духовні зернятка християнської поезії та порад для учнів, і закликали учнів бути добрішими, милосерднішими та великодушнішими, оскільки це зернятка з яких виростає добра людина. З таким трепетом в душі передали сенс усіх віршів, що здавалося, що говорять не діти, а старші люди, які вже прожили життя та діляться мудрістю з молодшими поколіннями.
Я, як педагог-організатор, постаралася пояснити учням, що поезія - це віконечко душі людини, яка при відкритті дає змогу іншим загадати, що творилося в ту мить в серці поета. Але не кожен може стати поетом і не кожного доля наділила таким даром. І коли ти написав вірш, дав іншим змогу ознайомитись з ним і він був оцінений, лише тоді він стає мистецтвом.
|
