Золотим серцем учитель
Учителю! Вклоняємось доземно
Перед великим іменем
твоїм,
Вже проростають ті
маленькі зерна
Під поглядом, як серце, золотим!
Учитель – це той вогник, на
який збігаються, злітаються всі, хто хоче вдосконалитися.
Учитель – це надія на краще
майбутнє. Учитель – це віра у завтрашній день.
Учитель – це Людина, яка живе
не стільки для себе, як для інших.
Ці
слова повністю характерні нашому вчителю – бджілки, які роками трудився, щоб
Йорданештська ЗОШ №2 розцвіла як квітка – Білецькому Івану Іллічу – колишньому
директору школи.
Якщо в селі
вчитель — людина, сповнена любові, мудрості, з невинною душею; якщо він людина,
обдарована усім тим, що необхідно для його професії — тоді він своїм способом
дій стає справжнім батьком села. Для багатьох людей нашого села Іван Ілліч є
справжнім батьком, який роками садив в їхніх серцях любов до книги, а на самперед
любов до навколишнього світу. В кожному сердечку живе промінчик його тепла,
його доброти, його мудрості. Він є і лишається тією людиною, яка наділена даром
від Бога. Він — учитель за покликанням; його не можна уявити собі ніким іншим
як учителем. Викладання стало його життям, його поживою; воно нероздільно
зв'язане з ним. І не дивно, що вчительська справа стала у нього вільним
мистецтвом, і він на всіх своїх учнів накладав печать свого духу! Як він знаходив
своє щастя в навчанні, так можна вважати
щасливими тих, хто в нього вчився.
В
народі кажуть , що письменник живе в своїх книжках, скульптор -у створених ним
скульптурах, а вчитель у думках своїх учнів. Доказом того є те, що є учні які продовжили його шлях, обрали для себе професію вчителя
математики - це Костинян Флорін , його донька Лівія, Опаєць
Георгій, які на сьогоднішній день є
майстрами своєї справи.
Незважаючи на те ,що Іван Ілліч на «заслужений
відпочинок», він завжди з думкою і душею в школі та з учнями школи. Не проходить ні одне свято останнього
дзвонику, щоб він не завітав у школу і побажав випускникам добрий путь.
Як зоря ранкова дарує радість нового дня, так і Іван
Ілліч дарувала нам радість пізнання
світу , майстерно «ліпив» з нас справжніх людей.
Весь колектив бажає йому здоров'я міцного, і щоб завжди світив як
зірка, дарував радість і лишився вчителем з великим та
золотим серцем, яке знає як дарувати всім любов та доброту.
Опаіць
Марія Іванівна
вчитель
румунської мови та педагог-організатор
Йорданештської
ЗОШ №2
